
Я – море, а не унітаз: чи готові одеські пляжі та прибережні зони до курортного сезону? (фото)
Заклади фарбують, стільці розставляють. Одеса готується до чергового курортного сезону. Проте цьогорічний сезон багатостраждальне Чорне море може не витримати. Окрім проблем, спричинених військовими діями, витоком мазуту та олії в море, загрозу екосистемі становить звичайна каналізація. Є ділянки на узбережжі, де прориви труб відбуваються регулярно, нечистоти зливаються в море, але покараних немає, бо представники численних екологічних комісій не можуть знайти винних.
У занедбаному стані знаходяться також публічні туалети. На пʼятнадцятьох кілометрах одеської прибережної зони, працює тільки чотири платних туалети. Всі інші або зачинені, або занедбані. Журналісти Української Служби Інформації прогулялися вздовж узбережжя, аби перевірити готовність до сезону, та поспілкувалися з екологами про можливі наслідки відсутності каналізаційної інфраструктури на одеському узбережжі. Подробиці – в матеріалі.
«Це не аварія — це система»
Напередодні відкриття курортного сезону, на одному з найпопулярніших пляжів Одеси сталася аварія – прорвало каналізаційну трубу. Місцеві мешканці відчули неприємний запах, згодом побачили в морі пляму.
І як з’ясувалося, це пляма каналізаційних стоків. Було досить легко виявити — каналізація плавала біля берега. Наші діти навіть встигали поплавати в усьому цьому, перш ніж ми їх забирали. Зараз шторм, і це не відчувається, але коли тиха погода, штиль — з’являється пляма темно-бурого кольору. Її добре видно за чайками — вони збираються саме над нею. А далі пляма пливе за течією, – розповідає УСІ пані Ірина, яка й виявила пляму.
Мешканці приватного сектору разом з екологічною службою обстежили всі місцеві люки та виявили кілька нелегальних під’єднань до труби. Але екологи стверджують, що це не наробило б стільки шкоди. Ймовірна причина – масштабна забудова схилів та збільшення користувачів.
Уже багато років туди постійно скидаються забруднені води, і ситуація ускладнилася тим, що труба проіржавіла. Десь за п’ятдесят метрів від берега відбувається скидання неочищених стоків. Тому це не прорив каналізації, це системні недоліки нашої дощової та господарсько-фекальної каналізації, які ніяк не усуваються, вони тільки ускладнюються. Ускладнюються чому? Тому що постійно збільшується кількість водокористувачів. Ми бачимо, що дуже активно забудовуються зони малоповерхової забудови, при цьому системні питання ніяк не вирішуються. Там не здійснюється ніяка водоочистка, там все потрапляє безпосередньо в море – зазначає УСІ еколог та голова ГО «Зелений лист» Владислав Балинський.
За словами Владислава Балинського, каналізаційна інфраструктура у приватному секторі Одеси часто хаотична, зі стихійними підключеннями, які створюють один змішаний потік: і дощові, і фекальні води скидаються в море разом. Подібна ситуація фіксується також в Аркадії, Крижанівці та інших районах Одеси. А під час злив забруднення зростає у рази — з переповнених труб виливається все на пляжі.
За словами виконувача обов’язків директора Українського наукового центру екології моря Віктора Коморіна, неконтрольоване скидання фекальних мас у море — це пряме джерело мікробіологічного забруднення. У воду потрапляють кишкові палички (E. coli), ентерококи, норовіруси, гепатит A, паразити (наприклад, лямблії), збудники дизентерії та інших кишкових інфекцій. Це не лише загроза для морських екосистем, але й для людей — особливо в розпал курортного сезону. Така вода може викликати отруєння, кишкові розлади, дерматити, кон’юнктивіти.
Регулярні аварійні скиди каналізації — це системне забруднення. Вони знижують якість морської води, призводять до масового розмноження водоростей (евтрофікації), а згодом — до утворення «мертвих зон» із дефіцитом кисню, де не виживає морське життя. Для людей — це заборона купання, спалахи інфекцій, зниження туристичної привабливості. У деяких районах такі явища вже мають стійкий характер, а морські біоресурси (риба, молюски, ракоподібні) накопичують токсини, – розповідає УСІ виконувач обов’язків директора Українського наукового центру екології моря Віктор Коморін.
Кореспонденти Української Служби Інформації звернулись до ГУ Нацполіції в Одеській області з проханням надати інформацію, чи були виявлені та притягнуті до відповідальності порушники, які нанесли шкоду екосистемі моря. Правоохоронці відповіли, що в них в роботі є два кримінальних провадження, розпочатих за ознаками забруднення Чорного моря, а також за фактом можливої службової недбалості, що призвели до викиду нечистот у море. Більше подробиць правоохоронці не надали, посилаючись на таємницю слідства.
Поліцейські звернулись із проханням повідомляти їм про подібні випадки та нагадали про відповідальність за забруднення водойми.
Пляжні санвузли та їх стан
Сорок вісім пляжних локацій планують відкрити на одеському узбережжі цьогоріч, про що повідомили посадовці на засіданні постійної комісії Одеської міської ради з питань надзвичайних ситуацій та ліквідації їх наслідків, екології та цифрової трансформації. Журналісти вирішили прогулятися узбережжям та перевірити стан пляжів на власні очі, а також облаштування прибережної зони, зокрема, санвузлами. Для велосипедної прогулянки обрали ділянку від дачі Ковалевського до Ланжерону. Це приблизно 15 км.
Для облаштування пляжів існують рекомендації Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), Програми ООН з навколишнього середовища (UNEP), а також стандарти Європейського Союзу щодо екологічної безпеки й гігієни публічних пляжів. Також діє система «Блакитний прапор» — міжнародна екологічна відзнака для пляжів, яка передбачає обов’язкову наявність достатньої кількості санітарних вузлів із підключенням до системи централізованої каналізації або з безпечною автономною системою очищення.
На жаль, більшість одеських пляжів не відповідає міжнародним екологічним і санітарним стандартам. Часто туалети або відсутні зовсім, або це споруди без підключення до каналізації, що створює ризик потрапляння нечистот у довкілля. Деякі пляжі мають умовно придатну інфраструктуру, але вона не охоплює всю берегову лінію. Є винятки — наприклад, деякі пляжі, що орендуються приватними структурами, мають кращу інфраструктуру, однак це не вирішує проблему в цілому, – каже УСІ виконувач обов’язків директора Українського наукового центру екології моря Віктор Коморін.
Журналісти медіа надіслали запити до профільних служб міської ради, аби дізнатися, скільки на одеському узбережжі є туалетів, скільки з них працюючі та чи можливо облаштувати громадські санвузли згідно усіх санітарних вимог. Відповідальним за належне утримання прибережної зони є КП «Узбережжя Одеси», а працюючі туалети на трасі здоров’я є на утриманні КП «Сервісний центр». Це модульні туалети, їх всього чотири – від Аркадії до Ланжерону. І візит до них коштує чотири гривні. Є кілька приватних вбиралень. На Аркадійській алеї похід до такої вбиральні коштує десять гривень. Щодо території від дачі Ковалевського до Аркадії – це приблизно вісім кілометрів – жодного працюючого туалету журналісти не побачили.
У відповідь на журналістське звернення, КП «Узбережжя Одеси» повідомило: поточний ремонт громадських вбиралень планується провести до початку курортного сезону, щодо будівництва міської каналізації на території пляжів та узбережжя, то облаштувати їх згідно усіх санітарних вимог неможливо. Нагадаємо, сезон в Одесі розпочинається вже за кілька тижнів. Роботи з ремонту туалетів не розпочато.
Для отримання відзнаки «Блакитний прапор», яку присвоюють пляжам, що відповідають високим стандартам екологічної якості, безпеки, послуг та інформування громадськості, пляж має відповідати суворим критеріям, які поділяються на чотири основні категорії:
- Якість води. Вода повинна бути чистою, без забруднення або викидів каналізації. Регулярні дослідження аналізу води проводяться — не рідше ніж двічі на місяць під час купального сезону.
- Екологічна інформація та освіта. Розміщення інформаційних щитів про екосистему, правила поводження на пляжі, небезпеки та захист природи. Інформація про якість води має бути доступною громадськості.
- Екологічне управління. Сміттєві баки з можливістю сортування відходів, які регулярно прибираються. Наявність санітарних вузлів (туалетів), які утримуються в чистоті. Відсутність стоянок транспорту безпосередньо на пляжі. Збереження природного середовища пляжу: не можна пошкоджувати дюни, рослинність тощо.
- Безпека та послуги. Наявність рятувальників або обладнання для самопорятунку. Перша медична допомога — аптечка або медпункт. Доступність для осіб з інвалідністю.
Тобто, в Одесі немає жодного пляжу, який міг би повноцінно відповідати хоча б одному з цих пунктів.
Інші забруднення на узбережжі
За словами еколога Владислава Балинського, не лише каналізація, а й відходи з кафе, ресторанів і дельфінарію можуть зливатися в море. Часто ці заклади не мають належної інфраструктури, і органіка, масла, мийні засоби — все це потрапляє у море, знову ж таки через дощі або ґрунтові води.
Тобто вони накопичують ці стоки в резервуарах, а потім у темний час доби просто зливають у море без твердих фракцій. І таке, справді, має місце. Скажу більше: навіть якщо це не відбувається безпосередньо в море, цей ресторан не має правильно організованої системи збору забруднених вод і їхнього зберігання. Там просто якісь закопані ємності, які з часом переповнюються, і через ґрунтові води все це також може потрапляти в море. Тобто питання навіть не в тому, що вони зливають напряму, а в тому, чи правильно організовано збір забруднених вод і хімічних речовин. Бо олії, жири, залишки їжі — все це, потрапляючи на узбережжя в межах санітарної зони, з дощами змивається в море, – розповідає УСІ голова ГО «Зелений лист» Владислав Балинський.
Щоразу під час курортного сезону в соціальних мережах можна побачити численні відео від відпочиваючих із плаваючою їжею в морі.
Їжа — це органіка, але її великі обсяги порушують природний баланс у морській екосистемі. Залишки їжі розкладаються, виділяють органічні сполуки, споживають кисень, викликають евтрофікацію. Це сприяє загибелі риб, розвитку патогенних мікроорганізмів, погіршенню санітарного стану пляжу. До того ж, це порушення природоохоронного законодавства України — за таке передбачені штрафи. Не все, що може з’їсти риба — корисне для моря. Якщо подібна практика триватиме, то можна втратити не лише чисте море, а й довіру туристів і жителів, – коментує УСІ виконувач обов’язків директора Українського наукового центру екології моря Віктор Коморін.
Якщо ви побачили факт порушення, слід звертатися: до Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (+380487054002); у випадку з постраждалою твариною або птахом — повідомити Держпродспоживслужбу (+380487161301); повідомити поліцію, якщо йдеться про свідоме порушення.
Також бажано зробити фото чи відеофіксацію.
Чорне море переживає надважкий період. Наслідки підриву Каховської ГЕС, бойові дії на морі, витік мазуту в Керченській протоці, численні розливи олії через обстріли. Аби не нашкодити йому ще більше, варто: не залишати сміття на пляжі, а сортувати та забирати з собою; користуватися лише офіційними туалетами; брати участь у прибираннях узбережжя; повідомляти про порушення; підтримувати ініціативи щодо захисту моря.
Чого не робити:
не змивати в каналізацію токсичні речовини (фарби, миючі засоби з фосфатами); не годувати птахів і тварин залишками їжі; не користуватися косметикою з мікропластиком перед купанням у водоймі; не ламати природні об’єкти — рослини, ракушки, коралі (де є); не порушувати правила риболовлі.
Море – це скарб, а не унітаз.
Проєкт утілюється за підтримки Journalismfund Europe.
Раніше на USIonline.com —
Читайте нас у Facebook, Telegram та Instagram, дивіться на Youtube.