«Я хотіла зробити це із любові до Одеси»: відомій художниці не дозволили прикрасити музейні двері авторським вітражем (фото)

Своєю історією художниця поділилася на власній сторінці у Фейсбуці. Українська Служба Інформації вирішила дізнатися її подробиці. 

Ідея створення унікального вітража з’явилася у Лариси Пішої під час поїздки до Одеси після одного з найбільш нищівних ударів росії по центру міста, коли, зокрема, значно постраждала філармонія. Як позаштатний консультант Національного науково-дослідного реставраційного центру України вона увійшла до робочої групи, що мала оцінити масштаби руйнувань та способи порятунку історичних вітражів філармонічної будівлі.   

Це не заборонений, а не дозволений вітраж. Насправді ініціатива його створення була моя, ніким не підтверджена, ніким не замовлена. Мені просто дуже хотілося щось зробити для Одеси, — розповіла авторка мистецької скляної композиції. 

Двері Одеського історико-краєзнавчого музею реставрувала відома локальна компанія, яка спеціалізується на відновленні саме автентичних дверей в історичній частині міста. До проєкту пані Лариса запропонувала додати вітраж, який розробила та виробила власними силами. Але попри естетичну та мистецьку гармонійність в ансамблі з дверима та те, що авторка готова була подарувати свій витвір місту, одеська влада відмовила в його встановленні.  

Відмова була змотивована тим, що немає свідоцтв про те, що у цих дверях був вітраж. Й от тут виникає наша, суто українська проблема: ми завжди прагнемо відновити все за старими взірцями; і якщо ми не впевнені, що було щось до цього, то й нового робити не будемо, — поділилася Лариса Піша. 

Європейська практика протилежно інша, каже мисткиня. Наприклад, у Франкфурті, де художниці довелося побувати. Місто було повністю зруйновано після Другої світової війни — залишилася лише одна єдина будівля. І при відновленні з руїн будинків та церков знищені вітражі доручали виробляти сучасним художникам. Тож нині увесь Франкфурт повниться новітніми й водночас автентичними вітражними композиціями. Особливо тішить погляд, коли в одній церкві одночасно представлені й старовинні зразки й сьогочасні. 

В Україні навряд чи можна було б уявити, щоб Марку Шагалу дали можливість розписати купол Опери, як у Парижі, наприклад, чи зробити вітражі у церкві абсолютно різних конфесій в Європі, Америці та Єрусалимі. У нас би, напевно, сказали, що це не канонічно, й що це людина не достойна; що це суперечить реалістичному мистецтву. Тож нам варто просуватися вперед, давати свободу сучасним художникам й дати їм поле для праці та розвитку. Щоб у нас з’явилося щось нове — сучасне мистецтво, — вважає художниця. 

Жалю щодо створення вітража, каже Лариса Піша, вона не відчуває, бо обожнює Одесу і залишить творіння собі на згадку про місто та щемкий час, коли працювала у філармонії взимку 2025 року. Тоді перед спеціалістами постала складна задача: як зняти та зберегти пошкоджені філармонічні вітражі.

Фото Івана Страхова. Філармонія

Згодом разом з волонтерами художниця обійшла будинки навколо і побачила страшні наслідки ворожого нападу: понівечені старовинні будівлі з десятками знищених атрибутів історії та архітектури самобутнього центру.      

Цей вітраж як подяка та підтримка Одесі. Буде він поставлений чи ні, але я рада, що я його зробила. Любов до Одеси — у ньому, — зазначила мисткиня.                  

Довідка. 

Лариса Піша — художник-монументаліст, голова секції монументально-декоративного мистецтва Київської організації Національної спілки художників України, членкиня комісії зі збереження монументального мистецтва КМДА, позаштатний консультант Національного науково-дослідного реставраційного центру України.

Раніше на  USIonline.com —

В Одесі відновили історичні двері будинку Амбелікопуло (фото)

Читайте нас у Facebook, Telegram та Instagram, дивіться на Youtube.