Голодомор на Одещині: які райони області зазнали найбільших втрат у 1932–1933 роках

Про це свідчать дослідження українських істориків, які детально проаналізували перебіг трагедії в південних регіонах України, передає УІНП.

Перші прояви голоду в регіоні фіксувалися ще в середині 1932 року. Найбільша кількість смертей припала на зиму та весну 1933-го, коли в окремих селах вимирали цілі родини й квартали.
За оцінками дослідників, у межах сучасної Одеської області внаслідок Голодомору загинули від 200 до 250 тисяч людей. Серед жертв були представники різних національних громад – українці, болгари, гагаузи, євреї, молдовани.

За даними істориків, масовий голод на Одещині був спричинений не природними чинниками, а жорсткою політикою хлібозаготівель, примусовою колективізацією та репресіями проти селянства. У багатьох селах зерно вилучали повністю – без урахування потреб людей на харчування чи посівну.

Окремі райони області потрапляли під так звані «чорні дошки» за невиконання планів зі здачі зерна. Після цього там фактично припинялося життя: закривалися крамниці, заборонялася торгівля, встановлювалися блокпости, а будь-яка допомога населенню блокувалася.
Найжорсткіші обмеження запроваджувалися в центральних і північних районах області, які традиційно вважалися аграрними.

Історики відзначають особливо високий рівень смертності в Балтському, Кодимському, Ананьївському, Савранському та Ширяївському районах. Саме там зафіксовано масові випадки загибелі від голоду та багаторазові обшуки селянських дворів у пошуках «прихованого зерна».

Березівський і Великомихайлівський райони, які входили до зернового поясу області, зазнали значних втрат через максимальні обсяги примусового вилучення врожаю. У прибережних громадах ситуація була дещо менш критичною, однак і там голод залишив глибокий слід.

Нині в населених пунктах Одещини встановлені меморіальні знаки жертвам Голодомору, а місцеві архіви та усні свідчення продовжують відкривати нові сторінки цієї трагедії.

Усвідомлення подій Голодомору на регіональному рівні є важливим елементом збереження національної пам’яті та вшанування загиблих, – наголошують історики.

Нагадаємо, в Одеському вищому професійному училищі морського туристичного сервісу відбулася виставка-реквієм «Незламні Голодомором», присвячена пам’яті жертв Голодомору. У межах проєкту відвідувачам показали реконструкції страв, які люди були змушені вживати у ті роки, зокрема запарену солому, стеблини соняшника, траву, мох і листя, відтворені за архівними спогадами родин, що вижили.

Читайте нас у Facebook, Telegram та Instagram, дивіться на Youtube.