Глиняні маски, тарілки та панно від українських майстрів та аматорів представили чотири країни світу (фото, відео)
Автори робіт - представники різних регіонів України, які зараз проживають в Іспанії та Румунії. До цього багато з них ніколи не працювали з глиною. Проєкт «Мистецтво інтеграції: Зцілення через казку та глину» об'єднав тимчасово переміщених українців у Румунії, Україні, Іспанії та Німеччині. Він не лише допоміг учасникам освоїти один з найдієвіших інструментів арт-терапії, але й став можливістю знайти спільноту, поділитися своїми переживаннями та відновити внутрішню гармонію через творчість.
Про це учасники проєкту розповіли кореспонденту Української Служби Інформації.
Пам’ятаєте, як у дитинстві ми ліпили з пластиліну дивовижних звірів, а бабуся розповідала казки перед сном? Здається, це було так давно, у безтурботному дитинстві. Ці прості речі — творчість та історії — можуть стати потужним інструментом на шляху до відновлення, коли війна залишає глибокі рани в серцях багатьох українців.
Я зрозуміла, що глина має стати тим, що об’єднає нас, — каже Наталія Басовська, керамістка, що проживає в Барселоні. — Це матеріал, що має неймовірну силу. Він дозволяє висловити те, що словами сказати неможливо. Коли торкаєшся до неї, відлітаєш в інший світ і забуваєш про всі свої проблеми. І я хотіла передати цей досвід іншим людям.
Так народився проєкт «Мистецтво інтеграції: Зцілення через казку та глину», який протягом п’яти місяців об’єднував українських культурних менеджерів, експертів, керамістів та психологів, щоб допомогти тим, хто був змушений покинути свій дім через війну. Завдяки співпраці української ГО “Конгрес активістів культури”, румунської Asociatia Pamanteni, іспанської Embajada del Arte de Ucrania, локальній підтримці від Faina UA в Румунії та гостинності німецької галереї Lite-haus Galerie + Projektraum проєкту вдалося охопити українців та місцевих жителів у кількох країнах.
Як усе починалося
Ідея створення цього проєкту виникла з простого бажання допомогти та передати досвід, розповіли його ініціатори. Зібравши команду однодумців, волонтери разом із майстринями провели курс онлайн-лекцій, який об’єднав 30 учасників із різних куточків України (Миколаїв, Херсон, Чорнобаївка, Одеса, Київ, Львів), а також Литви, Румунії та Іспанії.
У рамках курсу були представлені різноманітні методики арттерапії, серед яких: ізотерапія, казкотерапія, глинотерапія, мандалотерапія, робота з метафоричними картами та маскотерапія.
За словами учасників, казкотерапія та створення історій допомагають людям відкриватися, виражати емоції та знаходити нові підходи у професійній діяльності. Лекцію провела Наталія Довгопол, письменниця і тренерка з творчого письма, цей майстер-клас став натхненням для багатьох учасників.
Курс дозволив мені застосувати техніки казкотерапії та ізотерапії в роботі з клієнтами. Це суттєво збагатило мій професійний інструментарій, – зазначила одна з учасниць курсу, соціальна працівниця Ольга Соловйова.
Слухачі відзначали ефективність таких технік, як глинотерапія, яка допомагала заспокоїти дітей, і метафоричні карти, що сприяли розкриттю емоцій.
Після курсу я зрозуміла, що навіть без психологічної освіти можу використовувати отримані знання для допомоги учням, – поділилася керівниця гуртка з живопису, яка працює з дітьми, Катерина Карауш.
Другим етапом проєкту стали офлайн майстер-класи у Барселоні та Тімішоарі, що об’єднали 92 учасників різного віку та досвіду: від дітей, які вперше створювали свої фігурки, до дорослих, які через роботу з глиною знаходили сили відновити внутрішню гармонію. У Барселоні участь взяла 41 особа, а в Тімішоарі — 51. Загалом у кожному місті провели по 20 майстер-класів.
Ми створили затишний і безпечний терапевтичний простір, продуманий до дрібниць: м’яке освітлення, якісні матеріали та комфортне середовище для роботи й спілкування. Конфіденційність і повага до особистих кордонів кожного залишалися нашими головними пріоритетами.
Ми хотіли, щоб люди відчували себе як удома, — пояснює Наталія Басовська. — Це був простір, де можна було бути собою.
Я прийшла на заняття з думкою, що нічого не зможу, — каже Марія, учасниця з Тімішоари. — А тепер у мене вдома стоїть мандала, яку я створила власноруч. Вона нагадує мені, що я сильна.
Робота з глиною, кажуть учасники майстер-класу, допомогла їм відкрити нові грані своєї особистості. Так, один з українців, який працює в IT-сфері – зрозумів, що під час занять відкрив у собі здатність творити руками та вперше за довгий час відчув себе по-справжньому живим, коли його уява почала розкриватися в роботі з глиною.
Завдяки заняттям я знайшла відповіді на деякі свої питання та змогла дослідити свої стани. Окрім того, як художниці мені було надзвичайно цікаво спробувати такий інструмент, як арттерапія, саме для роботи з творчими кризами. Окремо хочу відзначити, що робота з глиною — дуже захопливий процес!, — поділилася художниця, учасниця майстер-класів із Тімішоари.
Результати творчої роботи учасників були представлені на виставках у трьох містах: Тімішоарі, Барселоні та завершальним акордом стала виставка в Берліні – її відкрили на Свято Миколая, 6 грудня.
Галерея: фотографії з виставки у Барселоні та Тімішоарі
Це про новорічні дива. Особисто для мене було великим подарунком, що всі роботи пережили дорогу. Це ж все кіраміка. Відвідувачі виставки в Берліні не вірили, що то всьо вироби аматорів, – поділилася кураторка берлінської виставки, комунікаційний менеджер проєкту та представниця громадської організації «Конгрес активістів культури» Марта Погоріла.
Емоційний момент у Берліні
Під час фінальної виставки в німецькій галереї Lite-haus Galerie + Projektraum сталася зворушлива подія, яка вразила всіх. Сестра однієї з учасниць майстер-класів змогла відвідати виставку і побачила виріб, створений її близькою людиною.
Моя сестра на виставці в Берліні — хоч так «побачились», — згадує Єлизавета, учасниця майстер-класів із Румунії, надсилаючи нам фото своєї сестри навпроти своєї роботи. Це стало символом того, як мистецтво може з’єднувати людей навіть через відстань і обставини.
Коли ми торкаємося чогось, створеного близькою людиною, це допомагає нам відчути її присутність. У цьому є елемент емоційного зв’язку, який здатний підтримувати навіть у складних обставинах, – зазначили організатори проєкту.
Чому глина
Глина виявилась ідеальним медіумом для терапевтичної роботи. Її пластичність та тактильні властивості допомагають учасникам виразити емоції, які важко передати словами. Під час занять створювалися мандали, маски, скульптури — кожен виріб ставав відображенням внутрішнього світу автора.
Психологиня Ірина Чикалюк спостерігала дивовижні трансформації:
Я бачила, як люди, які на початку були скуті, починали розкриватися. Глина допомагала їм висловити те, що вони тримали в собі. Мене завжди вражає, коли спочатку деякі учасники кажуть, що не знають, що ліпити, кажуть, що в них немає фантазії, але після невеликої медитації образи завжди приходять, і дорослі чи діти відразу поринають у світ своєї уяви та творчості.
Вікторія Кравченко, психологиня проєкту, додає:
Глина стала простором для безпеки і довіри. Учасники ділилися своїми історіями через матеріал. Цей процес був дуже глибоким і терапевтичним.
Випробування і перемоги
Не обійшлося без викликів. Наприклад, у Тімішоарі були проблеми з доступом до печей для випалу глиняних виробів. Але команда знайшла рішення, орендуючи додаткові печі й адаптуючи графік. У Барселоні приміщення іноді не вистачало для всіх охочих, але це лише підкреслило важливість проєкту.
Проєкт приніс не лише творчі результати, але й надихаючі моменти.
Ми бачили, як люди, які спочатку соромилися або не знали, що робити, поступово знаходили впевненість і створювали неймовірні речі, — ділиться керамістка Катерина Сєрова. — Глина допомагала їм не лише творити, але й проживати емоції.
У Тімішоарі психологиня Ірина Чикалюк спостерігала подібне: «Я бачила, як наші учасники знаходили спосіб говорити через свої роботи. Особливо вразило, як діти, які спершу просто гралися глиною, починали створювати щось дуже особисте й осмислене».
Погляд у майбутнє
Онлайн-лекції, що стали першим етапом проєкту, продемонстрували ефективність цього формату. Проєкт вже завершився, та учасники «досі інколи відчувають на дотик глину». Такі моменти дають їм можливість «відсторонитися від зовнішніх проблем і перенестися назад у майстерню, у свої ідеї та спокійний стан», – зазначають організатори проєкту.
Галерея: виставка у Берліні
Орагнізатори проєкту «Мистецтво інтеграції: Зцілення через казку та глину» запрошують всіх зацікавлених до впровадження подібних практик у своїх спільнотах.
Наша команда готова ділитися методиками та досвідом, адже віримо: творчість справді може змінювати життя та зцілювати серця, – зазначили митці.
Раніше на USIonline.com —
«То, чим наповнене серце»: одеська майстриня створює милих ляльок з українським колоритом (фото)
Читайте нас у Facebook, Telegram та Instagram, дивіться на Youtube.