Фіксація подій неминуча, – в Одесі презентували антологію військових письменників (фото)
Автори книг та організатори проєкту «Голоси» впевнені, що антологія - це фіксація подій повномасштабної війни, й вона неминуча. Це потрібно, аби завтра хтось зі сторони не прийшов й не переказав українцям «як було насправді».
На презентації аналогії військових письменників «Голоси» побувала фотокореспондентка Української Служби Інформації Наталя Довбиш.
В антології «Голоси» зібрані прозові та поетичні тексти, а також роздуми тридцяти учасників Всеукраїнського форуму військових письменників, що стали рефлексіями, а почасти і хронологією пекельних місяців 2022-2023 років.
А все починалося із заснування Всеукраїнського форуму військових письменників у 2019 році. Проєкт був ініційований директоркою Львівської обласної бібліотеки для юнацтва ім. Романа Іваничука Тетяною Пилипець. На платформі форуму публікують свої книги військові ЗСУ, журналісти, ветерани АТО/ОСС та волонтери. Тут вони мали змогу не тільки випустити свої твори для прочитання у широкий загал, а й потоваришувати, а також почути слова вдячності та надиху.
Велика війна дещо змінила формат форуму — твори сучасників стали друкувати, декілька з них сьогодні презентували в Одесі.
Коли наші автори не мали можливості активно себе ретранслювати в соцмережах, ми їх підзвучували. І в кінці першого року великої війни, коли ці жахіття вже насувалися з безпосередніми втратами у наших колах, ми вирішили все укласти в паперову збірку, яку б можна було презентувати і більше коло людей заангажовувати, – розповіла Тетяна Пилипець.
Антологію презентували Тетяна Пилипець, Ольга Криштопа, Катерина Флекман і Максим Трубніков. Презентацію організатори присвятили памʼяті атовця, юриста, захисника та військового письменника з Херсонщини Василя Паламарчука.
Проєкт підтримав «Український інститут книги», тисячу примірників розійшлися по всій країні по бібліотеках. У планах організаторів – найближчим часом провести презентації «Голосів» на півдні, півночі і сході України.
Ми починаємо з Одещини, тому що хотіли трохи відпочити. І, не зважаючи на постійні загрози оці, Одеса для нас все одно залишається місцем відпочинку. Я тут бачу цікаві ініціативи. Позавчора познайомилася з неймовірно цікавим автором, військовим, звати його Серафим Гордієнко. В нього є проєкт «Метаромантика» і вона дуже суголосна мені. Взагалі, вважаю, що всі книги, написані військовими, мають бути надруковані, – поділилася Тетяна Пилипець.