Економічні підсумки та прогнози: інтерв’ю з експертом Андрієм Новаком

На ці теми з економістом, політологом і громадським діячем Андрієм Новаком поспілкувалася кореспондент Української Служби Інформації Анна Городенцева.

Найбільш обговорювана тема – можливий напад Росії на Україну. Як це впливає на інвестування? Готові інвестувати в Україну зараз?

Безумовно, будь-яка інформація, яка носить такий характер – щодо військових дій чи можливих військових дій, дуже негативно впливає на бізнес загалом – і на вітчизняний, і на зовнішніх інвесторів. Коли є така інформація, інвестори сприймають країну як таку, в якій відбуваються військові дії. А це означає статус держави підвищеного ризика. Таку країну інвестор розглядає в останню чергу, а якщо навіть він інвестує, то під зовсім інші умови.

Те, що в нас вже декілька тижнів нагнітається ситуація щодо повномасштабного вторгнення Росії на територію України, безумовно, призупинило вже низку інвестиційних проектів, які або почались, або мали початись, наприклад, в 2022 році. Безумовно, інвестори, побоюючись військових дій та фізичної втрати об’єктів інвестування, взяли паузу як мінімум до з’ясування ситуації, чи буде це вторгнення, чи ні, чи зробить Росія відведення військ від наших кордонів, чи ні. Поки велика кількість російських військ буде недалеко, це завжди дає статус країни з підвіщеним ризиком.

Як це вплине на нашу національну валюту?

Поки що немає прямого впливу на гривню інформації про ймовірне вторгнення. Хоча вона на пару десятків копійок девальвувала за декілька останніх тижнів. Але я це ще сприймаю як типові коливання на валютному ринку, поки що – з невеликим діапазоном.

Якщо говорити про суто економічні, фінансові показники, то зараз немає жодних підстав для девальвації гривні. Як не дивно, але це завдяки коронавірусу, а саме – тим обмеженням, які ввели майже усі країни. Це допомогло нам збалансувати зовнішню торгівлю. У нас до коронавірусу було негативне торгівельне сальдо, а завдяки різним локдаунам і за минулий рік, і цього року в нас практично не змінився експорт, але вже впав імпорт майже на 16%. Таким чином, у нас зовнішня торгівля порівняно збалансувалась. А зовнішня торгівля – це є база для формування курсу.

Друга частина, яка формує курс, це прямі притоки та відтоки валюти, і тут в нас теж плюс. В основному, правда, завдяки нашим заробітчанам, які за минулий рік тільки за офіційними переказами ввезли на 10% більше коштів, ніж у попередні роки. Це близько 12 млрд дол.

Плюс до цього ми в 2021 році отримали багато траншів від наших різних партнерів: МВФ, ЄС і Світового банку; додатковий транш віділив і Європейський банк. У підсумку в нас зведений платіжний баланс плюсовий. Ще ми маємо рекордні золотовалютні резерви НБУ. Разом усі фінансові, економічні фактори говорять про те, що економічних ризиків девальвації гривні зараз немає.

Є ризик штучної девальвації?

Якщо уряд побачить серйозні проблеми з наповненням бюджету, він може знову застосувати найлегший шлях наповнення бюджету – номінального – через девальвацію гривні. В принципі, таку практику, на жаль, використовували багато українських урядів. Але станом на сьогодні бюджет не тільки виконується, але і трохи перевиконується. Буквально місяць тому прем’єр-міністр оголосив, що у нас надійшло на 40 мільярдів гривень більше, ніж було за планом.

Навіть у цьому питанні ризиків для курсу гривні нема. Але залишається ризик політичний, саме через імовірне вторгнення Росії. Якщо воно, не дай Бог, почнеться, це, звичайно, якщо не обвалить, то серйозно підкосить курс гривні. Тому що курс національної грошової одиниці – це як такий нерв чутливий, який реагує на всі подразнення, особливо на такі серйозні, як війна.

Як побудувати зараз бізнес так, щоб не «прогоріти», враховуючи ситуацію? Як себе убезпечити?

Треба враховувати фактори військового ризику. Треба бути подалі від україно-російського кордону та навіть україно-білоруського. Фактично зараз Білорусь – це вже не самостійна держава, а підкорена Росією. Юридично ще ніби незалежна, але фактично ми розуміємо, що це вже далеко не незалежна країна. Тому фізичне розміщення об’єктів бажано робити подалі від імовірних територій військових дій.

В іншому, звичайно, треба враховувати українські інвестиційні особливості. В нас за ініціативою президента з’явилась така дивна річ, як так звані “інвестиційні няні”. Але для мене це виглядає трохи кумедно, тому що будь-який серйозний інвестор, навіть не зовсім серйозний, а взагалі інвестор, який інвестує в інші країни, він, безумовно, має свою хорошу юридичну службу, службу безпеки, йому жодні “няні” не потрібні. Це просто виглядає несерйозно. Тим більше, що самі “няні” не змінять інвестиційний клімат України.

Одноосібно ніхто не може цього змінити. Тому що інвестиційний клімат – це багато факторів: це податкова, бюджетна, грошово-кредитна, банківська системи та плюс фактор ризиків, як зараз в Україні це ризик повномасштабної війни. Тому, безумовно, інвесторам для роботи в Україні треба, як за нашою мудрістю, «сім разів відмірити, перш ніж один раз відрізати».

Які сфери бізнесу в Україні найбільш стійкі та привабливі?  

В Україні зараз є багато сфер, звичайно, привабливих для інвестування, які можуть давати і дають навіть швидкий ефект. Перш за все, це аграрний сектор, який дає ефект буквально з року в рік. Другий – це IT-сектор, який в Україні зараз має найвищу динаміку росту та вже наздоганяє, а місцями навіть переганяє аграрний сектор за обсягом експорту.

Як не дивно, досить привабливим зараз є фінансовий сектор. Після масового банкопаду переважна більшість із тих банків, які залишилися працювати в Україні, в 2021 році демонструє прибутковість. При нормальній роботі, навіть при підвищених ризиках, у фінансовому секторі можна досить непогано заробляти.

Багато українців перестали довіряти банкам після банкопаду. Як повернути довіру? 

Перестали довіряти, але коли є заощадження, їх кудись треба дівати. І тримати “під подушкою” – це найгірший варіант. Там відсотки не нараховуються, а інфляція просто знецінює все те, що лежить “під подушкою”. Тому вигідніше тримати кошти хоча б на звичайному депозиті, на який нараховується відсоток і частково це компенсує інфляцію.

Довіра втрачається дуже швидко, але повертається дуже довго. На сьогодні, після націоналізації “Приватбанку”, половина банківського сектору країни – це державні банки. Це найкрупніші державні банки: “Ощадбанк”, “Приватбанк”, “Укргазбанк” та “Укрсіббанк”. Тому, якщо є максимальні побоювання щодо приватних банків, то я би радив тоді працювати з одним із цих 4 державних банків. Там абсолютно всі вклади гарантовані державним бюджетом. Тобто, раптом із цими банками щось станеться, то кошти покриваються з державного бюджету.

Але і з іншими крупними банками, приватними, можна працювати.

Чому в Україні не знижують податки?

Тому що уряд боїться провалу бюджету. Тому уряд не робить зараз жодних різких кроків як у податковій, так і в бюджетній системі. Фактично ситуація в нас перекладається із року в рік, і якщо відбуваються якісь зміни, то вони є точковими для системи. Наприклад, підняли ренту по руді знаменитим законом, і це підвищення б’є на економічний паспорт українця. Чи зменшили ПДВ для певної аграрної продукції з 20% до 14%, потім повернули. Такі точкові дії є суто лобістськими: або вони спрямовані проти когось, або в інтересах когось. Але це не є системні зміни в інтересах усіх платників податків.

Тому я думаю, що найближчим часом український уряд не ризикуватиме та не робитиме різких кроків у податковій і бюджетній системах.

Боротьба з зарплатами в конвертах: хто кого переможе?

З заробітними платами у конвертах, безумовно, треба боротися. Все, що в конверті, не оподатковується. Але для того, щоб це явище виправити та викоренити в Україні, має бути зацікавленість обох сторін – і роботодавця, і найманого працівника. Якщо комусь із них вигідніший “конверт”, ніж офіційна, біла зарплата за бухгалтерією, то буде “конверт”. Якщо обом стає невигідним “конверт”, то зарплата перетече на білу сторону, в офіційну бухгалтерію.

Для того, щоб це було вигідно роботодавцю, йому треба зменшити податкове навантаження. Для того, щоб це було вигідно найманому працівникові, він повинен розуміти, що тільки з офіційної зарплати нараховується відсоток на його ж персональний накопичувальний пенсійний фонд. А у нас досі про запровадження цього накопичувального рівня говорять, але відкладають. І працівникові, в принципі, все одно, як йому видадуть зарплату – чи за бухгалтерією, чи у конверті.

Але те, що різні уряди піднімали мінімальну зарплату, і досить швидкими темпами, її частково детенізувало. Уявіть, якщо у нас була би мінімальна зарплата, як до періоду підвищення – 1600 гривень. Це означає, що і досі більшість працівників були б оформлені на 1600 гривень. А так зараз, з 1 січня, вже принаймні 6500 гривень. Це вже обов’язок кожного роботодавця – нижчу зарплату він платити не має права. І тому це частково детенізувало і зарплати в “конверті” перевело в офіційну бухгалтерію.

Але цього, звичайно, недостатньо, адже ми розуміємо, що реально за мінімальну заробітну плату працюють тільки 20% працівників. Всі інші мають більшу зарплату, і переважно все, що більше 6 з половиною тисяч, дається в конвертах. Тому потрібна зацікавленість тільки обох сторін.

Проект “Дія” потрібен? Як будуть його розвивати? 

“Дія” – дуже виправданий проект, особливо якщо в ньому буде не тільки фіксація якогось обліку документів, наприклад, паспорту, або водійських прав, або сертифікатів. А якщо це буде ще й інструмент взаємодії громадянина з державою та громадянина з роботодавцєм, тоді “Дія” буде ще вигідніша та ще продуктивніша. Особливо якщо за “Дією” ми зможемо виконувати все щодо оплати житлових-комунальних послуг. Якщо через “Дію” ми, наприклад, з часом зможемо голосувати на виборах – я впевнений, що явка буде значно більша, ніж зараз. У нас у середньому явка – 60%.

Якщо через систему “Дія” ми зможемо викликати будь-яку службу, вона буде оперативнішою та якіснішою, тоді “Дія” буде надзвичайно корисним інструментом. Але навіть так, як вона працює зараз, вона теж себе виправдовує. Через цю систему можна багато всього вирішувати без папірців і черг. Це нормальна система, яку потрібно наповнити більш різноманітними функціями.

Ранее на USIonline.com — Политические итоги года: новое дело Труханова и страсти по олигархам.

Читайте нас в Facebook, Telegram и Instagram, смотрите на Youtube.