Екологічний тероризм росії: дослідники розповіли про наслідки військовий дій на Чорне море (фото)

Про це повідомляє представництво президента України в автономній республіці Крим.

З 2014 року окупований Крим став базою для розміщення російських ракетних комплексів, військових аеродромів, підводних човнів, складів боєприпасів і систем радіоелектронної боротьби. Військове розширення супроводжується знищенням природоохоронних зон, забудовою узбережжя й неконтрольованим втручанням у прибережні та морські екосистеми. Постійні навчання, вибухи, утилізація пального та витоки нафтопродуктів вже спричинили різке зростання забруднення води, деградацію донних біоценозів та порушення міграцій морських видів.

Чорне море стало полігоном екологічного тероризму, де росія свідомо руйнує природні екосистеми, чим порушує норми міжнародного гуманітарного та екологічного права.

Тільки весною 2022 року були закладені понад тисячу мін, десятки з яких вже викинуло на береги України, Румунії, Болгарії та Туреччини.

Після морських боїв на дні залишаються зруйновані російські танкери, кораблі, підводні човни, літаки та вертольоти, багато з яких містять залишки палива й боєприпасів. Їхні корпуси поступово роз’їдає корозія, у воду потрапляють нафтові продукти, феноли, важкі метали, мікропластик. Згідно з екологічними спостереженнями, у пробах біоти фіксують підвищення вмісту поліетиленових фрагментів і паливних поліциклічних сполук у 2—3 рази від довоєнного рівня. Це означає, що затоплені судна стали тривалими джерелами токсичного забруднення й накопичення канцерогенів у харчовому ланцюгу.

Постійні ракетні обстріли й авіаудари створюють підводні гідроудари, які спричиняють у риб і китоподібних розриви органів і контузії. Інтенсивні гідролокаційні операції російського флоту створюють потужне акустичне навантаження — рівень шуму перевищує 160 дБ. Такий шум перекриває природний діапазон спілкування дельфінів і морських свиней, спричиняючи дезорієнтацію, стрес і масові викиди тварин на берег.

Ракети, авіабомби, залишки пального та зруйнована техніка насичують воду токсинами. До них належать тринітротолуол (TNT), RDX, нітроалкани, а також сполуки свинцю, міді, цинку, кадмію, хрому. Ці елементи осідають у донних відкладах і поступово накопичуються в організмах морських тварин. У районах активних бойових дій концентрації бензолу, толуолу, фенолів і мідних сполук перевищують допустимі норми в десятки разів.

Тільки у 2022 році вчені зафіксували 914 випадків загибелі китоподібних, що утричі перевищило довоєнні показники. Подібні випадки спостерігалися на узбережжях Болгарії, Румунії, Туреччини, що підтверджує транснаціональний масштаб проблеми.

6 червня 2023 року російські війська підірвали Каховську ГЕС та спричинили екологічний колапс у північно-західній акваторії моря. Тонни прісної води з відходами спричинили зниження солоності, масове цвітіння ціанобактерій, локальні гіпоксії та загибель риби. Концентрації свинцю, цинку, нікелю та пестицидів у пробах води перевищили європейські норми у десятки разів. За результатами моніторингу 2023 року, рівень фенолів у воді зріс у 18 разів, а хрому — у 27 разів порівняно з базовими показниками 2021 року. Після цього зросла смертність планктону й донних організмів, що паралізувало відновлення екосистеми.

У грудні 2024 року в Керченській протоці затонули танкери “Волгонефть-212” і “Волгонефть-239”. Тоді вилилося понад 4000 тонн мазуту. Розлив отруїв прибережні зони, уразив мідії, устриці, водорості, а фотосинтез у цих районах скоротився майже наполовину.

Військові міни, токсичні відходи, хімічні сполуки, нафтові розливи — все це знищує морське життя. Зникають осетри, судак, рожеві пелікани, деградують заповідні території Керченської протоки, дельти Дунаю та Чорноморського біосферного заповідника. Додаткові дослідження показали, що це довготривала деградація біосистеми.

Ілюстративна картинка з інтернету

Крім того, ще до активних бойових дій росіяне будували так званий «Керченський міст» та порушили природні течії, спричинили осадження донного ґрунту, зруйнували нерестовища донних біотопів, що призвело до їх деградації. Навколо опор мосту бентос практично зник, а шумові та світлові бар’єри ускладнили міграцію морських ссавців.

Після 2014 року узбережжя Чорного моря інтенсивно забудовувалося військовими та промисловими об’єктами: на місці природоохоронних територій з’явилися військові бази, склади пального, полігони та причали для військових кораблів. Це призвело до втрати природних прибережних ландшафтів, руйнування піщаних кіс і скорочення місць гніздування птахів. Особливо гостро постає проблема незаконного видобутку піску поблизу Керчі: за останні роки зникло понад 40% донних рослинних угруповань, що веде до руйнування середовищ існування для багатьох видів риб і безхребетних. Крім того, у районі мису Тарханкут зафіксовано масові порушення гніздування рідкісних видів птахів черз військові навчання та шум.

У природному заповіднику на мисі Чауда створено полігон для запуску дронів. На територіях мису Опук та Тарханкутського заповідника розміщено військові об’єкти, що призводить до деградації унікальних природних екосистем.

У 2025 році зі списку видів, занесених до Червоної книги Криму, виключено вісім видів птахів. Для порівняння: до першого видання було внесено 67 видів із 328, відомих у регіоні, що свідчить про погіршення стану біорізноманіття.

У цьому році зафіксували катастрофічне зниження рівня води в озерах і водосховищах. Солоні озера Джарилгач, Ярилгач, Бакальське (Тарханкутська група) та Ойбурське (район Поповки й Штормового) перенасичені сіллю через посушливі умови. У Ярилгачі показники солоності сягнули 177 г/л проти звичних 70 г/л. Також зафіксовані численні випадки забруднення природних об’єктів через недбале господарювання. Так, так зване підприємство «Вода Криму» скидало каналізаційні відходи у Сакське рожеве озеро, що має лікувальні властивості. За даними травня 2025 року, у кримських містах виявлено 172 випадки незаконних скидів стічних вод в акваторії водойм, зокрема: у Феодосії — 40, у Судаку — 25, у Бахчисарайському районі — 30.

Крім того, на окупованих територіях Криму та півдня України наразі залишаються десятки об’єктів із підвищеним ризиком аварійності, серед яких хімічний завод «Кримський Титан» в Армянську, завод «Бром» та «Кримський содовий завод» у Яни Капу. В умовах війни вони працюють без належного контролю та екологічного моніторингу. Будь-яке пошкодження сховищ або резервуарів може спричинити масові викиди аміаку, діоксиду сірки, кислот і хлорорганічних сполук у повітря та воду.

Тож, ця тема більш ніж «чергова екологічна проблема» – це екологічна війна — свідомий і системний елемент воєнної стратегії росії.

І йдеться не лише про шкоду природі, а про злочин, який підриває основи життя, безпеки й стабільності всього регіону.

Комунікації мають показувати масштаб, цілеспрямованість і наслідки цих дій, підкреслюючи, що екологічна безпека — це частина національної та міжнародної безпеки.

Раніше на  USIonline.com —

Токсичні відкладення на дні, масова загибель дельфінів та мідій: чим загрожує війна екосистемі Чорного моря (фото, відео)

Читайте нас у Facebook, Telegram та Instagram, дивіться на Youtube.