До Дня Чорного моря: як в Одесі працює Гідробіологічна станція (фото) «фото»

До Дня Чорного моря: як в Одесі працює Гідробіологічна станція (фото)

Цьогоріч Гідробіологічній станції виповнюється 120 років.

На екскурсії побувала фотокореспондент Української Служби Інформації Наталя Довбиш.

До Дня Чорного моря одеські студенти відвідали з екскурсією Гідробіологічну станцію та Музей якорів. Завідуючий станцією, доцент кафедри гідробіології та загальної екології Олег Ковтун розповів, що станція унаслідок війни не працює на 100%, оскільки наразі немає виходу в море.

Але все одно щодня ми вимірюємо різні гідрохімічні параметри води (температуру, солоність, тощо), проводимо відбір проб, який можливо проводити з берега. Єдине, чого ми лишилися — це вихід на човнах. Забруднення Чорного моря нікуди не поділось, основне забрудення — це побутові відходи, слабоочищені каналізаційні води. Ще один фактор — річкове забрудення через лимани. Нещодавнє дослідження показало, що у Чорному морі також є плаваючі острови з пластику, який потім розпадається мікропластик, потрапляючи у весь харчовий ланцюг, — додав Олег Ковтун.

Варто відзначити, що у 2022 році станції наукових досліджень виповнюється 120 років. Гідробіостанція розташована на Малому Фонтані – унікальному місці узбережжя Одеси, де збереглися деякi риси природних комплексiв біогеоценозів. З дня свого заснування Гідробіостанція є базою для біологічних, екологічних та гідролого-гідрохімічних досліджень вчених Одеського університету імені Мечнікова.

На станції також працює Музей якоря, який заснували у 2004 році. Перший якір експозиції було піднято під час підводних водолазних досліджень у районі Малого фонтану Олегом Ковтуном.

Проводячи біологічні дослідження, ми іноді знаходимо такі артефакти, підіймаємо, зберігаємо для нащадків. Їх також досліджують історики, наші якорі є в Археологічному музеї. Ми їх просочили олійним лаком, щоб зберігати, бо з кожним роком їх стає все менше і менше, — підкреслив Олег Ковтун.

Варто додати, що більшість колекції якорів складається з екземплярів, піднятих біля Одеського прибережжя, проте кілька чотирилапих кішок і дволапих якорів привезено з району мису Тарханкут. Нині колекція налічує понад 50 найрізноманітніших якорів.