Чим загрожує сміття у космосі? Тези з лекції фахівця Європейського космічного агентства (відео)

Зустріч із топовим фахівцем Європейського космічного агентства організувала ГО «Асоціація Ноосфера», передає Українська Служба Інформації.

Послухати Тіма Флорера зібралися любителі космосу з усієї України. Окрім власне лекції, слухачі могли поставити йому запитання. Вони стосувалися ядерних технологій у космосі, загрози протисупутникової зброї тощо. 

Ось кілька тез із лекції «Жити з космічним сміттям».

Все, що ми вважаємо космічним сміттям, пов’язане з активністю людства від 1957 року, коли відбувся запуск першого супутника. Відтоді  відбулося приблизно 6500 успішних космічних запусків. Це ракети різних систем і носії супутників. На Землі фахівці з допомогою спеціального обладнання відстежують сміття та каталогізують його. 

Наразі у космосі перебуває приблизно 32 тисячі різних об’єктів. 7,5 тисячі – активні супутники, з яких 3,5 тисячі належать до флоту Старлінк. Також є 2,7 тисячі неактивних супутників, 2,2 тисячі ступенів ракет і близько 1,4 тисячі об’єктів, пов’язаних із різними космічними місіями. Загалом приблизно 15 тисяч із загальної кількості – це уламки. Окрім того, існують ще мільйони об’єктів розміром до одного сантиметра і сотні мільйонів уламків понад міліметр.

Збільшення кількості сміття пов’язане зі статистикою запусків.  До 2015-го на низьких орбітах з’являлося понад сотня нових об’єктів щороку.  З 2015 року – до 200 об’єктів щороку. Наразі ж щорічна кількість об’єктів, які люди запускають у космос, становить приблизно 2,5 тисячі. 

Запуски – основне джерело сміття, але значна його частина – це уламки. Є два джерела їх виникнення: вибухи і зіткнення. Наприклад, у лютому 2009 року супутник Іридіум-63 зіткнувся із використаним радянським супутником Космос-2151. Виникли дві хмари, які розподілились таким чином, що протягом кількох годин навколо всієї Землі можна було побачити уламки. 

Зіткнення в космосі призводитимуть до подальшої фрагментації. Тобто шматки великих об’єктів можуть стикатися між собою і створювати ще більші хмари дрібніших уламків. Це може мати ефект лавини – його у 1975 році вперше описав вчений Дональд Кесслер, і тепер його називають синдромом Кесслера.

Космічне сміття – це загроза, що зростає. Не лише для сьогоднішніх місій, але й для майбутніх. Воно не є прямим ризиком, що звичайній людині щось впаде на голову. Але це опосередкований ризик для кожного – ви можете втратити доступ до звичних послуг, які отримуєте з допомогою космічних технологій. Європейське космічне агентство має на меті до 2030 року отримати нуль нових забруднень уламками та почати розробляти системи для усунення існуючих. 

Повну версію лекції ви можете переглянути у записі за посиланням.

Довідково:

Доктор Тім Флорер – член Міжнародної академії космонавтики. Він працює над питаннями космічного сміття та спостереження за космосом понад 22 роки. Тім очолює Офіс космічного сміття ESA з 2020 року. 

Тім Флорер займається моніторингом космічного сміття з 2014 року. Паралельно він підтримує оперативну діяльність з уникнення зіткнень для ESA та місій третіх сторін, аналізу пом’якшення наслідків, довгострокового прогнозування середовища космічного сміття та оцінки його ризику.

Тім також працював в  Астрономічному інституті Бернського університету (Швейцарія), де в основному займався наземним і космічним оптичним спостереженням за космосом, а також відповідним програмним забезпеченням для планування й обробки. Тім є делегатом ESA в Координаційному міжвідомчому комітеті з питань забруднення в космосі.

«Асоціація Ноосфера» – це громадська організація, що популяризує науку та сучасні технології серед молоді та створює сприятливі умови для розвитку інноваційного бізнес-середовища в Україні. Щорічно Noosphere реалізує понад 40 ініціатив. Наші ініціативи об’єднують науковців, інноваторів, підприємців, експертів, ентузіастів різних галузей у пасіонарне ком’юніті, де кожен може втілити власні ідеї та інноваційні проєкти у життя.

Раніше на USIonline.com —

SpaceX Dragon полетів у космос з експерементами одеситів (фото)

Читайте нас у Facebook, Telegram та Instagram, дивіться на Youtube.