Без Пушкіна, Бабеля та Ільфа з Петровим: в Одесі та області «деколонізують» більш ніж 100 топонімів (перелік) «фото»

Без Пушкіна, Бабеля та Ільфа з Петровим: в Одесі та області «деколонізують» більш ніж 100 топонімів (перелік)

26 липня розпорядженням голови ОВА Олега Кіпера фактично була поставлена крапка в суперечках щодо нових топонімів в Одесі. Назви, які, на думку авторів змін, містили символіку російської імперської політики, або які були присвячені особам чи подіям, що підпадали під дію «закону про деколонізацію», прибрали. Правда, на цей час розпорядження  ОВА від 26 липня 2024 року №694/А-2024 ще офіційно не опублікували й міським структурам не надіслали.

Про це повідомила заступниця директора Департаменту культури облдержадміністрації Ярослава Різникова у Facebook, передає Українська Служба Інформації.

Частина пропозицій щодо нових назв була надана громадськими організаціями й окремими громадянами, а частина «народилася» в дискусіях і суперечках в рамках робочої групи, до складу якої увійшли представники Інституту національної пам’яті, громадські діячі, представники культури та науковці.

Так, розпорядженням в Одесі увіковічили імена героїв та жертв сучасної війни, українців, які відстоювали незалежність країни у різні історичні часи, знакових історичних діячів, митців та науковців, а деяким вулицям повернули історичні назви.

Відтепер одесити будуть збиратися не на Думській, а на Біржевій. Пушкіна з Біржової рекомендовано прибрати, а вулиця Пушкінська повернула історичну назву – Італійська.

Рішельєвська й Дерибасівська залишаються разом з провулком та пам’ятником Воронцова на Соборній площі. Провулку Чайковського повернуто історичну назву – Театральний.

Вулиця Жуковського, яку планувалося перейменувати на Лесі Українки, отримала ім’я Святослава Караванського — одесита, поета, перекладача, журналіста та політв’язня радянських таборів. А вулицю Буніна назвуть на честь його дружини, також дисидентки Ніни Строкатої-Караванської, яка була однієї із засновниць Української Гельсінської групи.

Площа Льва Толстого, попри незадоволення одеситів, все ж таки була перейменована на честь єврейського письменника Менделе Сфоріма, а вулиця Толстого стала вулицею кінорежисерки Кіри Муратової. Також мистецька громадськість перемогла, і біля художнього музею з’явився провулок Ройтбурда.

На честь Лесі Українки, а не Незламних, перейменували проспект Гагаріна. Вулицю Гагаріна – на Семена Комірного – діяча національного руху в Одесі, розстріляного большовиками, а Гагарінському плато повернули назву Аркадійське.

Інші два великих проспекти отримали нові назви на честь персонажів середньовічної історії: Глушка Ярослава Мудрого, а Добровольського Володимира Великого.

На честь сім’ї Глодан – тримісячної Кіри, які з мамою та бабусею були вбиті російською ракетою в ЖК «Тірас», та її батька, який загинув на фронті, була перейменована вулиця Ільфа та Петрова.

Романа Кармена була перейменована на честь першої жертви росіян на початку війни у 2014 році – кримчанина Решата Аметова.

У багатьох топонімах увіковічили героїв сучасної війни: Віталія Блажка, Ярослава Баїса, Віталія Гуляєва, Олександра Станкова, Артура Савельєва та інших.

В Одесі з’явиться вулиця 28-ої бригади замість Паустовського, бульвар Військово Морських Сил замість Жванецького, замість 2-го Лермонтовського провулкупровулок Госпітальєрів.