Депутата Одеської міськради Шкрябая просять взяти під варту з альтернативою у 10 мільйонів гривень завстави (текстова трансляція, фото) «фото»

Депутата Одеської міськради Шкрябая просять взяти під варту з альтернативою у 10 мільйонів гривень завстави (текстова трансляція, фото)

Сьогодні, 16 червня, Вищий антикорупційний суд обирав запобіжний захід голові постійної комісії з комунальної власності Одеської міської ради Василю Шкрябаю. Його та ще трьох нових фігурантів підозрюють у заволодінні 131 мільйонами гривень з бюджету Одеси у 2016 році шляхом викупу території аеропорту «Застава-2» під кладовище за завищеною ціною. Прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури просить для одеського чиновника тримання під вартою. Однак розгляд затягнувся і продовжиться завтра.

Новини із суду доповідає кореспондент Української Служби ІнформаціїКатерина Петренко.

За версією НАБУ, ціну викупу завищили у 10 разів, – реальна вартість споруд становила не 146 мільйонів, а близько 15 мільйонів гривень.

Одеському чиновнику загрожує від 7 до 12 років позбавлення волі за ч.5 ст. 191 Кримінального кодексу України “Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем”, якщо його вину в подальшому доведуть в суді.

14:15 Суд дозволив трансляцію. Прокурор САП Максим Кравченко долучив низку документів, зокрема протокол допиту оцінщиці Стефанович. Їх надали стороні захисту за 10 хвилин до засідання, за словами адвоката.

14:30 Адвокат Тарас Пошиванюк попросив суд, аби детектива Сергія Медецького усунули від участі в процесі, посилаючись на статтю 193 КПК УКраїни.

Натомість прокурор послався на ст. 176 Кримінального кодексу України, за якою слідчий таки може перед слідчим судею обгрунтовувати клопотання. Окрім того, за словами прокурора, у ВАКСі є практика, коли детектива допускають до участі в процесі. Зокрема, так було і при обранні запобіжних заходів новим підозрюваним у справі одеського “Краяну”.

Можна мені бути присутнім, як стороні обвинувачення, але не приймати участь в обговоренні питань, які розглядаються? Щоб ви мене не посадили, як зазначив адвокат, на лавочку, Ваша честь, де мені нібито місце. Я сам знаю, де моє місце, – сказав детектив Медецький.

На фото: детектив НАБУ Сергій Медецький

Суд спочатку не заперечив, аби детектив бюро був на підтримку прокурорів. Проте адвокат наголосив, що позиція принципова.

Давайте ви туди, детективе, на лаву запасних. Практика така, що зазначена практика суду все ж таки надає слово прокурору, враховуючи неоднозначні протиріччя, – сказала суддя ВАКСу Катерина Широка.

14:40 Аби зекономити час, суддя зачитала зміст клопотання сторони обвинувачення самостійно. Прокурори просять тримання під вартою на два місяці з можливістю внесення застави в розмірі 10 мільйонів 510 тисяч гривень.

Прокурори прохають примусити Шкрябая здати паспорти для виїзду закордон, а також носити електронний браслет.

На переконання САП, Шкрябай зловживав своїм службовим становищем і заволодів грошима з міської казни у 2016 році. Він вступив у попередню змову з топ-чиновниками мерії Олексієм Спектором та Інною Поповською, а також директором авіакомпанії “Одеса” Вірченком. Це – нові підозрювані у справі.

Фігурант справи Олексій Спектор

Як повідомив прокурор Кравченко, Шкрябай, як голова постійної комісії з комунальної власності Одеської міськради, мав забезпечувати належне функціонування комісії. Комісія мала затвердити можливість викупу у комунальну власність об’єктів нерухомості у минулому – аеропорту “Застави-2” для розширення меж Західного кладовища.

Загальна площа ділянки станом на кінець минулого століття – понад 150 гектарів. Земельна ділянка перебувала в комунальній власності. У 2009 році ТОВ аеропорт “Одеса” зареєстрував право приватної власності лише на споруди та будівлі.

За словами прокурора, у мерії зродився задум навесні 2016 року розширити межі Західного кладовища саме територією аеродрому, оскільки існувала проблема з захороненням одеситів.

Процедуру викупу підтримував директор департаменту комунальної власності Одеської міськради Олексій Спектор. Саме в нього і виник злочинний умисел заволодіти коштами. З метою задоволення суспльних потреб можна завищити викупну ціну і заволодіти коштами. Спектор залучив Вірченка, як людину, яка просто зналась в юриспрунденції, аби у подальшому спільники набули корпоративні права, – продовжив викладати версію слідства прокурор.

Прокурори САП Максим Кравченко та Валентин Мусіяка (справа наліво)

Як розповів прокурор, відповідний проект-рішення по викупу треба було “прогнати” через постійну комісію з питань комунальної власності. Її голова Василь Шкрябай, якого до афери нібито залучили не пізніше 6 червня 2016 року. Далі в кінці червня Спектор подав проект рішення міськради, в якому нібито мали надати рішення на проведення незалежної оцінки майна колишнього аеропорту. Прокурор наголосив: мали зробити оцінку вартості саме будівель і споруд, а не земельної ділянки.

Шкрябай організував того ж дня розгляд проекту рішення. Проект рішення всупереч вимогам регламенту розглядався без будь-яких супроводжуючих елементів. Був лише лист спеціалізованого підприємства. На комісії Спектор виступив, Шкрябай зазначив, що треба “підтримати колегу” і прийняти рішення. Далі спрямували на адресу Труханова, аби включити до порядку денного на сесії. Спектор, аби виправити описки, знов попросив скликати комісію через тиждень. Той це зробив. На комісії погодили рішення, де внесли зміни, що за ціною саме незалежної оцінки міськрада має відразу укласти договір. Проект рішення знову розглянули без будь-яких документів. Комісія затвердила і 30 червня 2016 року за нього проголосували на сесії. Депутати довіряли цим посадовим особам, але їм не надали жодних документів, пояснив прокурор.

Територія аеропорту “Застава-2”

А далі найцікавіше. За версією слідства, вже на початку липня Спектор попросив у Труханова додатково виділити з бюджету Одеси 150 мільйонів гривень для викупу, хоч на той час не було зроблено незалежної оцінки. Далі з бюджету ці гроші виділили.

131 мільйон гривень потенційне право користування керівнику авіакомпанії “Одеса”, якому належали споруди на праві приватної власності. Далі цей керівник в серпні-липні 2016 року і звернувся до оцінщиці Стефанович, аби та оцінила і будівлі і земельну ділянку у розмірі близько 200 мільйонів гривень. Утім, зі Стефанович вони “зійшлися” орієнтовно на 150 мільйонах гривень, аби та встановила ринкову вартість для продажу нерухомості площею 6 065 квадратних метрів, тоді як земельна ділянка – 148 гектарів, себто 1,5 мільйона квадратних метрів, розповіли в САП. 

За версією слідства, оцінщиця визначила, що право власності на нерухомість 15 мільйонів гривень, а право потенційного користування земельною діялнкою 131 мільйонів гривень.
Фактично Одеська міськрада сама у себе викупила земельну діялнку за 131 мільйон гривень, оскільки та перебувала у комунальній власності.

За версією НАБУ, 18 вересня до схеми залучили директора юридичного департаменту Інну Поповську, яка вносила правки, рецензувала проект рішення і “легалізувала порушення”. Вона охрестила це “єдиноправильним варіантом для викупу земель, аби задовольнити суспільні потреби”.

Підозрювана у справі Інна Поповська

Як проінформував прокурор, перед тим була тривала судова тяганина, коли і юрдпепартамент і департамент комунальної власності наполягали, що це земля міськради. А тут очільники департаментів, вочевидь, впали в амнезію.

Прокурори переконані: з Вірченком у вересні 2016 року уклали два договори купівлі-продажу нерухомості з земельною ділянкою. Це треба було зробити, оскільки територія не мала кадастрового номеру.

Насамкінець, за версією НАБУ, 29 вересня 2016 року 146 мільйонів гривень і перерахували Вірченку, а далі розійшлися по інших суб’єктах господарювання, які взагалі пішли на… погашення кредитів. Як уточнив прокурор, вони й належать тим невстановленим особам – контролерам, які й ініціювали схему по заволодінню коштів. Раніше у САП обмовились, що може збільшитись кількість підозрюваних.

15:20 Як додав прокурор Валентин Мусіяка, і Шкрябай, і Поповська умисно проігнорували те, що департамент комунальної власності мав провести незалежну оцінку.
Про неї якимось дивним чином забули– сказав прокурор.

15:50 Шкрябаю загрожує до 12 років позбавлення волі, якщо його визнають винним.

Перспектива бути запротореним за грати за вироком суду може спонукати його до переховування. Також він може виїхати закордон. Шкрябай неодноразово виїздив і тривалий час там перебував, аргументував Мусіяка.

Також він вважає, що одеський чиновник може знищити або спотворити документи, важливі для слідства, а також може впливати на свідків та підозрюваних. Оскільки більшість свідків його колеги.

Окрім того, прокурор нагадав, що хоч Шкрябая і виправдав одеський суд у справі “Краяну”, проте його статус особи, яка притягається до кримінальної відповідальності, не змінився. Вирок не набув чинності і оскаржується.

Цікаво, що Шкрябай з різних причин не з’являвся на виклик до детективів чи прокурорів, аби йому повідомили про підозру. До 10 червня і він, і Спектор, і його адвокати ігнорували органи досудового розслідування з різних причин. Аж до неявки через здачу тесту про коронавірус. Нещодавно Апеляційна палата Антикорсуду неявки Шкрябая і Спектора визнала неповажними.

У підсумку всі особи прибули до прокурора. Є підстави вважати, що дії підозрюваних узгоджуються. З якою метою? Час покаже. Проте їх дії перешкоджають кримінальному провадженню, що впливає на дієвість загалом. Це робилось, можливо, аби на більш короткий час задіяти той чи інший запобіжний захід, розповів прокурор Мусіяка.

Прокурор САП Валентин Мусіяка

Прокуратура наполягає на триманні під вартою.

Але також у САП вважають, що 10 мільйонів застави достатній стримуючий фактор. З його декларацій та вартості корпоративних прав, прокурори переконані, що одеський чиновник може і сам внести цю заставу, яка має “відбити” бажання перешкоджати кримінальному провадженню.

16:00 Слово взяв адвокат Тарас Пошиванюк. Він категорично не погодився з вимогами прокуратури і заперечив обгрунтованість підозри.

Прокурор маленькою ремаркою згадав, що були численні суди у цій справі, і все. Заглиблюсь в історію. Прокурор додав лист Державної авіаційної служби про те, що аеропорт застава площею в 331 гектар перебувала у постійному користуванні одеського авіазагону. У 1991 року уклали договір-купівлі продажу, за яким авіакомпанія набула власності на будівлі та споруди. Далі з моменту коли було придбано майно, відбувались тривалі жваві спори між авіакомпанією і містом. У 2000 році Одеська міськрада приймає рішення, за яким віддає 331 гектар земельної ділянки в користування житлово-комунальних господарств. Однак авіакомпанія не погодилась і подала позов. Рішення господарського суду від 2007 року визнав цей договір недійсним, – проінформував адвокат.

Пошиванюк також розповів, що на цьому судова тяганина не закінчилась. Далі ініціювали ще один спір щодо цього майна.

У іншій справіі в 2010 році господарський суд відмовив авіакомпанії у позові до міськради щодо 208 гектарів землі. Далі було визнано недійсним рішення міськради про затвердження відводу ділянки в 208 квадратів. На момент виникнення в ТОВ авіакомпанії “Одеса” право власності на будівлі та споруди було врегульовано законодавством. Разом з цими об”єктами переходило і правило володіння земельною ділянки без зміни цільового призначення. Є судове рішення, що в авіакомпанії було право власності і право користування земельними ділянками. Чому не врахував ці судові рішення прокурор? Загадка, – висловився захисник.

Між іншим, адвокат зачитав мирову угоду за 2011 рік між авіакомпанією і містом, де міськрада погодилась усунути перешкоди на користування земельною ділянкою. Як він стверджує, по цій мировій угоді авіакомпанія визнавалась власником і належним користувачем земельної ділянки – предмету кримінального провадження.

У іншій справі в 2010 році господарський суд відмовив авіакомпанії у позові до міськради щодо 208 гектарів землі. Далі було визнано недійсним рішення міськради про затвердження відводу ділянки в 208 квадратів. На момент виникнення в ТОВ авіакомпанії “Одеса” право власності на будівлі та споруди було врегульовано законодавством. Разом з цими об’єктами переходило і правило володіння земельною ділянки без зміни цільового призначення. Є судове рішення, що в авіакомпанії було право власності і право користування земельними ділянками. Чому не врахував ці судові рішення прокурор? Загадка, – висловився захисник.

Адвокат розповів, що зокрема у 2013 році розробили генплан Одеси, де ця земельна ділянка мала бути використана під розташування поверхівок і кладовищ. Авіакомпанія подала претензію щодо неможливості розміщення кладовищ. За його словами, міськрада не врахувала, відтак авіакомпанія подала позов до суду і заблокувала генплан.

Авіакомпанія “Одеса” мала право на оформлення права власності земельною ділянкою. Саме це право і оцінювала оцінщиця Стефанович, вважає Пошиванюк.

Адвокат Тарас Пошиванюк. Фото з вільних джерел

16:35 Шкрябай нібито лише оголосив про проект рішення на комісії, ніяким чином не агітував і не переконував, стверджує захисник.

Далі – більше. На його думку, з незалежною оцінкою також не все так просто. Прокурор нібито замовчує, що юрдепартамент таки прохав дозвіл в авіакомпанії провести цю оцінку. Проте ті відповіли, що оцінку майна, мовляв, проводить лише власник майна. Тому власник у подальшому її й провів, бо міськрада, нібито, не мала відповідних законодавчих повноважень.

Адвокат розповів, що члени комісії надали пояснення, що Шкрябай не впливав на них. Він стверджує: немає жодних доказів впливу на депутатів та змови Шкрябая зі Спектором. За його словами, в прокурорів нібито немає ні листувань на підтвердження, ні документів.
Долучив висновок Інституту Корецького від 2019 року, за яким Шкрябай, як голова постійної комісії, нібито немає жодних адміністративних функцій, а тому не може впливати на колег.

Насамкінець, адвокат вважає, що ризиків немає, оскільки Шкрябай самостійно прибував до прокурорів, а повістки були виписані з порушенням законодавства.

Далі ще гарячіше. Адвокат вважає поважною тривалу неявку до прокурорів.

Я особисто перехворів коронавірусом і весь час я при цьому зі Шкрябаєм контактував. Логічно, коли людина хотіла перевіритись, бо він себе погано почував. Тому і здав тест, розповів адвокат.

17:00 Зокрема адвокат проти електронного браслету, бо “це некомфортно в літній період часу”. Бо нібито до іншого його клієнта “регулярно приїздять по два-три рази за ніч”, бо браслет спрацьовує за відсутності на те підстав. “Та й не сертифіковані вони”, додає адвокат.

Слово взяв підозрюваний Василь Шкрябай. Він категорично не згоден з обвинуваченням і вважає його надуманим та “без жодного доказу”. Чиновник також повернувся до передісторії і фактично переповів слова свого адвоката про мирову угоду. А також наголосив на суспільній необхідності захоронення померлих, оскільки до цього захоронення здійснювали на чужій території.

Є шість членів комісії. Рішення комісії приймались одноголосно. Мій голос не був вирішальним. Домовлятись Спектору зі мною не було необхідно. Сторона обвинувачення некоректно висловлюється щодо моїх інших колег. Всі вони фахові люди, сказав підозрюваний.
Насамкінець, Шкрябай переконував суддю, що не порушив регламент.

Суддя ВАКСу Катерина Широка

Окрім того, Шкрябай детально розповів про порядок узгодження проектів-рішень. Суддя попросила його прискоритись. Він заперечив ризик переховування. На підтвердження додав, що вже кілька років обвинувачується у іншій справі за аналогічною статтею і постійно приїздить до суду. Сказав, що не має родичів закордоном.

Але разом з тим цікаво, що Шкрябай не зміг повідомити суд, чому він перебував за кордоном понад місяць. На що прокурор Кравченко розповів: Шкрябай відлучився на тривалий час з України саме тоді, коли йому намагались повідомити про підозру у справі “Краяну”. Себто дізнався про підозру і перебував закордоном майже два місяці, як і всі спільники, крім одного.

Це не відповідає дійсності. Справа в тому, що перед Новим роком я, як зазвичай, їду у відпустку. Я їздив у Таїланд чи куди там… І поїхав у відпустку. Я був свідком у тій справі. І оскільки у мене було спілкування з тим же детективом Медецьким… Я спитав у детектива, чи він викликатиме, він сказав, що ні. Я був на відпочинку,  висловився Шкрябай.

Проте, на переконання прокурора, об’єктивні дані говорять про інше, і підозрюваний таки лукавить.

Якщо ми дослідимо необхідні матеріали, то постає питання, хто кого утримує: Шкрябай свою матір, чи вона його? На всьому іншому зупинемось, коли досліджуватимемо матеріали, сказав прокурор САП Кравченко.

У справі ще не дослідили письмових доказів сторони обвинувачення. І оголосили перерву до 11:00 завтрашнього ранку, 17 червня.

Читайте нас в Telegram.