Позиція Приморського суду Одеси порушує принцип гласності та відкритості судових засідань та є абсурдною спробою виправдатися, переконана медіаюрист Інституту розвитку регіональної преси Оксана Максименюк.

23 березня Приморський суд відзначився заявою, що спростовує "нібито недопуск журналістки на судове засідання у справі Труханова по "Краяну". Так, 16 березня судова охорона за вказівкою старшого судового розпорядника Сергія Іскрова грубо випроторила з судової зали журналістів "Української служби інформації" Катерину Петренко та Наталію Довбиш. Там у режимі відеоконференції з Апеляційною палатою Антикорсуду відбувалося відкрите судове засідання у справі Труханова щодо заволодіння 92 млн. грн. з бюджету Одеси шляхом купівлі заводу-банкроту "Краян" за завідомо вдвічі завищеною ціною.

До вашої уваги – матеріал, у якому медіаюристи Інституту розвитку регіональної преси (ІРРП) та Інституту масової інформації (ІМІ) розбивають вщент спростування Приморського суду щодо перешкоджання законній журналістській діяльності.

Одеса. Приморський районний суд

"Присутність інших осіб недопускається" або як "свіжа" позиція суду щодо "спростування" порушує гласність і відкритість судового процесу

У спростуванні суд вказав, що, мовляв, "лише надає приміщення для відеозв’язку з іншим судом, у якому можуть бути присутні лише ті учасники кримінального провадження, яким дано дозвіл на відеоконференцію відповідною ухвалою суду. Присутність інших осіб в приміщення не допускається".

На думку медіаексперта ІРРП Оксани Максименюк, такі аргументи суду порушують право на відкритість та гласність судового процесу, що є порушенням і міжнародних конвенцій.

Суд вирішив виправдатися. Але, як завжди, абсурдно. Посилання на ухвалу – абсурд. Ухвала не містить обмеження на присутність у залі інших осіб, окрім учасників. Вона лише встановлює обов'язкову присутність сторін, які подавали клопотання про розгляд справи в дистанційному режимі. Це необхідно з метою уникнення неявки обвинувачених до суду. АП ВАКСу чітко визначила, де мають перебувати під час судового засідання обвинувачені та їх адвокат. Де в ухвалі хоч слово про обмеження присутності інших осіб, або закритість процесу? Де в цій ухвалі йде мова про обмеження присутності інших осіб? Якщо було б обмеження, то суд про це зазначив і написав би, що засідання буду проводитися у закритому режимі. Цього немає, – прокоментувала медіаюрист.

На думку медіаюриста ІМІ Романа Головенка, до судових засідань в режимі відеоконференції цілком застосовується норма про відкритість кримінального судового процесу, що передбачено ст. 27 КПК України і частково підтверджує ч. 3 ст. 336 КПК України.

Якщо в ухвалі суду перераховані учасники справи, то це норму про відкритість засідань не скасовує. Тому журналісти мали законне право там бути, – повідомив медіаюрист.

На фото: Оксана Максименюк

"Розгляд справи Труханова – ВІДКРИТИЙ": медіаюристи пояснили, чому вимоги розпорядника та судової охорони злісно порушують закон

Далі – більше. У своєму повідомленні пресслужба суду заявила, що нібито "в приміщення відеоконференції помилково зайшли особи, які не є учасниками відеоконференції, та які не підкорялись законим вимогам судової охорони, що помилково пропустила їх до приміщення, та судового розпорядника, покинути дане приміщення".

Проте журналісти повідомили, що заходили вони не "помилково", а цілком свідомо з метою висвітлити в ЗМІ хід судового процесу, який є відкритим. Спочатку їм не перешкоджав вільно зайти апарат суду. Однак з перших хвилин засідання з'явився старший розпорядник Іскров, який разом з обвинуваченим Ігором Кравченком у грубій формі спровадив журналістів з судової зали.

Дії судового розпорядника порушують гарантований законами принцип гласності та відкритості судового розгляду. Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" розгляд справ у судах відбувається відкрито, крім випадків, установлених законом. У відкритому судовому засіданні мають право бути присутніми будь-які особи. Розгляд справи у закритому судовому засіданні допускається за вмотивованим рішенням суду виключно у випадках, визначених законом. Стаття 28 КПК України говорить, що кримінальне провадження в судах здійснюється відкрито. Отже, розгляд  справи Труханова є відкритим, тому на такому засіданні може бути присутня будь-яка особа, зокрема і журналіст, – пояснила медіаексперт Максименюк.

За її словами, наявність ухвали про розгляд справи в режимі відеоконференції не може бути підставою для обмеження присутності журналіста на судовому засіданні.

Так, ч. 3 ст. 336 КПК гарантує, що розгляд справи в дистанційному судовому провадженні має забезпечувати дотримання принципу гласності та відкритості судового процесу. Окрім того, 28 лютого цього року судді АП ВАКСу дозволили журналістам, присутнім при розгляді цієї справи, робити фото- та відеозйомку, а також дозволили спецкору УСІ Катерині Петренко вести онлайн-трасляцію засідання. Як проінформували в "Центрі протидії корупції", це вважається одним і тим самим засіданням, тож правила, визначені суддями ВАКСу і Кримінальним процесуальним кодексом, діють однаково в обох приміщеннях.

На фото: Роман Головенко

А що говорить судова практика?

В Одесі є практика дистанційних кримінальних проваджень, де були присутні журналісти в обох приміщеннях, звідки здійснювався режим відеоконференції. Про це повідомила спостерігач Центру правового моніторингу "Гідність" Тетяна Герасимова. За її словами, питань про допуск чи недопуск представників ЗМІ навіть не виникало.

У вересні 2017-го Іллічівський міський суд виніс виправдувальний вирок 19 антимайданівцям, які звинувачувались в організації масових заворушень в центрі Одеси 2 травня 2014-го, що призвело до пожежі в Будинку профспілок. Прокуратура Одеської області подала апеляційну скаргу на рішення суду. Справу слухали в Миколаївському апеляційному суді, бо там до того моменту перебували двоє фігурантів – росіянин Євген Мефьодов і одесит Сергій Долженков (минулого року обох відправили в Росію в рамках великого обміну, влаштованого Зеленським). Решта підсудних мали приходити до апеляційного суду Одеської області, з яким інший суд зв'язувався по відеозв'язку. Адвокати теж знаходилися і там, і там. І журналісти вільно могли відвідувати всі засідання. Інше питання, що жодне засідання так і не відбулося, бо більшість підсудних в апеляційний суд не приходили. Навіть питання такого не стояло: бути присутнім журналістам чи ні. Засідання відкриті, крапка, – прокоментувала Герасимова.

На думку спостерігача, посилання Примоського суду на ухвалу АП ВАКСу у випадку недопуску журналістів УСІ на засідання по Труханову – не що інше, як "відмазка, причому нерозумна".

"Справа 2 травня – теж досить абсурдна, особливо коли почали слухати в двох судах апеляційну скаргу. Усі розуміли, що справа безперспективна, але процедури дотримувалися чітко. А тут неозброєним оком видно, що судова охорона і розпорядник діяли на користь обвинувачених", – підсумувала Герасимова.

Чоловік з оточення мера, який здійснював психологічний тиск на журналістів УСІ

"Накази голови Приморського суду про карантинні заходи – незаконні": що тут не так

І останнє, Приморський суд у спростуванні посилався, що "в цей час вже діяли накази голови суду про організацію роботи Приморського районного суду м. Одеси на час карантину від 16 та 17 березня 2020 року. Відповідно до яких у судові засідання забороняється допуск осіб, які не є учасниками судових засідань, та обмежується кількість присутніх до десяти осіб".

Проте, на диво, розпорядник у конфлікті з журналістами нічого не говорив про ці накази, а лише посилався на ухвалу АП ВАКСу, яка не забороняла їм бути присутніми.

На думку медіаюристки Максименюк, навіть посилання на цей наказ також є незаконним. Вона переконана: відповідно до норм Закону "Про судоустрій та статус суддів" та КПК України, обмеження відкритості судового процесу можливе виключно на підставі вмотивованної ухвали слідчого судді з питань забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у справі.

Чинне законодавство не передбачає введення такого обмеження наказом голови суду чи будь-яким іншим рішенням, окрім ухвали суду про проведення закритого судового засідання. Наказ голови Приморського суду не відповідає закону. Карантин – це нова ситуація для судової системи. Так, недопуски є, але за рішенням суду у зв'язку або з порушенням порядку, або з закритим розглядом справи. У цьому інциденті ні того, ні іншого, – підсумувала медіаюристка.

Медіаюрист ІМІ Головенко також переконує, що в контексті даного випадку журналісти мали право вільного пересування за ч. 4 ст. 25 ЗУ "Про інформацію", яке може бути обмежене лише законом, у нашому випадку законом про введення надзвичайного стану, якщо такий буде.

Насамкінець, протягом 10 днів з моменту гучного інциденту в Приморському суді немає реакції ні поліції, ні голови суду на заяви та скарги журналістів за фактом перешкоджання здійснення законної журналістської діяльності. Довбиш і Петренко оскаржують бездіяльність поліції.  

 

Нагадаємо, Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду взялася за розгляд скарги прокурорів САП на виправдальний вирок Труханову та іншим фігурантам у справі одеського "Краяну". Так, 4 липня Малиновський суд Одеси рекордно швидкими для української Феміди темпами розгляду виправдав всіх вісьмох обвинувачених за кілька місяців до початку роботи Антикорсуду. Вже в серпні 2019-го сторона обвинувачення заявила про змову суддів Малиновського суду Одеси та адвокатів при написанні вироку і домагається повернення справи на новий розгляд у новоствореному ВАКСі. За версією прокурорів, суд умудрився проаналізувати документи, які не долучались учасниками процесу у правовий спосіб, а також дати оцінку показів свідка, якого не допитували в суді під присягою. Натомість адвокати заперечують змову.

Наступне судове засідання у цій справі – 6 квітня, що також відбудеться в режимі відеоконференції між АП ВАКСу та Приморським судом Одеси.

Как сообщала USIonline.comВАСУ продовжив розгляд апeляційних скарг на виправдальний вирок Гeннадію Труханову та іншим фігурантам у справі "Краяну".

Читайте нас в Telegram.

Комментарии