В міністерстві інфраструктури України багато амбітних планів: залучення світових лоукостерів на український авіаринок, перетворення "Укрпошти" на якісного конкурента приватному сектору поштових послуг. Також в міністерстві запланували стимулювати розвиток галузі електричного транспорту в Україні. На думку міністра Володимира Омеляна, Україна повинна перетворитись на хаб з виробництва високотехнологічної продукції, частиною якої є електрокари.

Міністр інфраструктури Володимир Омелян стверджує, що 2017 рік стане роком залучення світових портових операторів до роботи в Україні. В інтерв'ю Українській Службі Інформації він розповів, чому гальмують реформи в економіці,  що відбувається із будівництвом траси Одеса — Рені, та яке майбутнє чекає на одеський аеропорт.

На фото: Володимир Омелян

На Вашу думку, чому гальмують реформи в економіці? Які головні фактори Ви можете визначити?

Запит на реформи шалений. Суспільство готове підтримати реформи. Чому їх немає в достатній кількості, щоб країна стала якісно іншою, – величезне питання.

Я відстоюю одну-єдину точку зору: потрібно робити реформи, а не імітувати, не ховатись від проблем. Я не хочу порівнювати Україну з тим, якою вона була вчора. Я хочу її порівнювати з тим, якою вона має бути. І тут прірва. У нас дуже багато невикористаних можливостей.

Нещодавно Ви говорили, що в порт Южний в цьому році має зайти крупний портовий оператор. А що чекає на інші порти Одеської області?  Коли можна чекати нарощення вантажопотоків в портах Одеської області?

2017 рік – рік залучення світових портових операторів "Hutchison Ports" та "DP World" ("P&O Ports") до роботи в Україні. Заплановано старт концесійних пілотних проектів в портах Ольвія, Херсон, Чорноморськ, що дозволить залучити провідні західні технології у розвиток термінальних потужностей та збільшити обсяги перевалки вантажів. Міністерством також заплановано підготовку до скорочення портових тарифів і зборів.

Адміністрація морських портів планує здійснити реконструкцію і будівництво 19 причалів в 4 морських портах України, обсяг фінансування — 2,95 млрд. грн. Також заплановано відновлення будівництва хвилелому в Одесі та проведення днопоглиблювальних робіт в акваторіях портів та каналів в обсязі 16,9 млн. м3, що забезпечить в середньостроковій перспективі залучення приватних інвестицій в галузь в обсязі більше 500 млн. долл. США, додатково створить близько 1 тис. робочих місць та сприятиме забезпеченню енергетичної безпеки держави за рахунок ефективної логістики прийому енергоресурсів глибоководними портами.

Контейнерний термінал Одеса у травні почне обслуговувати сервіси трьох світових судноплавних компаній ("Hapag Lloyd", "Yang Ming Line"), це свідчить про хороші перспективи зі збільшення перевалки контейнерів.

Адміністрація морських портів планує здійснити реконструкцію і будівництво 19 причалів в 4 морських портах України

В Одеській області існує велика проблема із дорогами. Як Ви оцінюєте, коли завершиться масштабне будівництво траси Одеса — Рені та взагалі з'являться дороги в області там, де їх не має вже багато років.

Відновлення траси Одеса — Рені належить до пріоритетів діяльності уряду. Цього року, крім інших робіт на цій трасі, передбачено ремонт мосту, на який  заплановано виділити близько 71 млн. гривень.  Найближчим часом збираюсь відвідати Одещину, обов’язково огляну цей об’єкт.

Українською стороною опрацьовується питання проведення консультацій між Україною, Румунією, Грецією, Болгарією та ЄК щодо виділення коштів на реконструкцію автодороги Одеса — Рені з її продовженням до м. Тульча (Румунія) та на територію Республіки Болгарія та підготовки передпроектного дослідження будівництва мосту через р. Дунай поблизу м. Рені.

Чи вважаєте Ви ефективним діючий механізм тендерів? Наприклад, в Одесі та частково в Одеській області тендери на ремонт доріг виграють фірми, афілійовані з мером Одеси, але, на думку експертів, роботи виконуються не якісно та кошториси не відповідають дійсності. Як зробити тендери ефективними з точки зору простих українців? Щоб за бюджетні кошти вони отримували якісні результати робіт.

Тендери на "Прозорро" — не панацея, але  поки що цей механізм кращий за попередні, і виправдовує себе. Багато залежить від якості роботи очільників області. Коли ми аналізували тенденцію, як ремонтувалися дороги по областях України минулого року, то побачили, що в регіонах були дуже різні цифри і дуже промовисті. Окремі області ремонтували один кілометр за 15 млн., інші – за 6-7 млн. Мені приємно, що Львівщина збудувала рекордну кількість, і, власне, за найнижчою ціною. Так, показники Одеси з минулого року не найкращі.  Вартість робіт із ремонту доріг в Одеській області була вищою за інші регіони. Приміром, на ремонт траси "М-15" Одеса – Ізмаїл в 2016 році було спрямовано 664 млн. грн, за ці кошти було відремонтовано 56 км цієї дороги. При цьому, вартість ремонту 1 км склала 11,8 млн. грн. При тому що в середньому по країні показник був 7 млн. грн. за один км.

Питання контролю якості робіт — серйозне питання. Мені приємно, що фактично абсолютна більшість доріг, які були відремонтовані в минулому році капітальним чином, витримали зиму, в них є гарантія від 5 до 10 років, залежно від типу ремонту. І я сподіваюся, що всі дороги, які ми будемо ремонтувати чи будувати, експлуатуватимуться без проблем. Для того, щоб забезпечити цей процес, ми вже запровадили за підтримки уряду Великобританії незалежний контроль якості CoST, який дає абсолютно незалежну оцінку по всіх напрямках робіт по всій Україні, і це один із індикаторів, який використовують і посадовці, і автодорожники у своїй роботі. Окрім цього, з цього року ми запустили систему FIDIC в пілотному режимі, вона синхронно запрацює разом із Дорожним фондом і децентралізацією "Укравтодору" з 1 січня 2018 року.

Що чекає на Одеську залізницю? Як відбувається реформа цієї важливої галузі послуг?

На жаль, "Укрзалізниця" так і не перетворилась на рушій реформ. Тут питання, в першу чергу, управлінське. Як тільки чинна команда буде змінена на якісну, ми зможемо говорити про реформи і в цілому, і зокрема на Одеській залізниці. На жаль, Одеська залізниця в березні-квітні не змогла забезпечити нормальну роботу десятків потягів, що призвело до колосальних збитків.  Це сумний факт.

Я сподіваюся, що в цьому місяці будуть прийняті відповідні рішення на рівні Кабміну.

Які оператори-лоукостери вже зайшли на український ринок, та які ще можуть зайти найближчим часом? Чи будуть такі оператори представлені в Одесі та літати з Одеського аеропорту, враховуючи, що нещодавно нарешті відкрили новий міжнародний термінал.

Після оголошення "Raynair" про вихід на ринок України, авіакомпанії, які працювали тут, активно переглядають свою цінову і маршрутну політику. Конкуренція – рушій ринку. Ведуться переговори ще з іншими компаніями, поки назви не оприлюднюємо. Щодо аеропорту Одеси, я бачу його розвиток як аеропорту-хабу для свого регіону. Для цього необхідно провести реконструкцію злітно-посадкової смуги, ми працюємо над реалізацією цього проекту, вартість якого близько 2 млрд. гривень.

Чи є в міністерстві плани реанімації "Укрпошти" та перетворення її на якісного конкурента на цьому ринку?

Так, "Укрпошта" має повернути свої позиції на ринку операторів поштових послуг. "Укрпошта" має усміхатися не тільки споживачам послуг, а й працівникам підприємства: якість сервісу та умови праці співробітників мають бути покращені. Великий успіх досягається низкою простих і вчасних рішень. Комп’ютеризація відділень, запровадження цифрових технологій для зменшення черг та збільшення контролю за поштовими відправленнями – обов’язкові кроки.

"Укрпошта" — третя велика державна компанія після «Нафтогазу» та «Укрзалізниці», яку було корпоратизовано, наступним кроком має стати формування професійного правління та незалежної наглядової ради, вільних від будь-яких політичних впливів.

У лютому представлено стратегію розвитку підприємства, тепер справа за її реалізацією.  Запускається багато новацій: послуга "Прискорена пошта" — відправлення пересилаються із рівня обласних центрів, м. Києва, районних центрів, міст обласного значення до всіх населених пунктів України з гарантованою доставкою на наступний день; інтеграція з популярними українськими та міжнародними e-commerce платформами для зручності доставки та відслідкування; послуга грошових переказів «З картки в готівку»; відкриття відділень "Укрпошти" нового формату, нових пересувних відділень, проекту «Смартфони для листонош» тощо.

В Одеській області будується переправа Орловка — Ісакча й буде створено ще один транспортний шлях між Україною та Румунією. Розкажіть більш детально про цей проект, які очікування після введення його в експлуатацію?

2017 рік – рік інфраструктурної інтеграції України: внутрішньої та європейської. Збільшення пунктів пропуску – це один з елементів реальної євроінтеграції України.

Будівництво поромної переправи Орловка — Ісакча  з міжнародним пунктом пропуску, за попередніми оцінками, дозволить пропускати до 1000 одиниць транспортної техніки на добу, що в 2 рази більше того транспортного потоку, який є на сьогоднішній день. Це буде перше за довгий час транспортне сполучення з Румунією через річку, при  тому, що у нас з Румунією більше 150 км спільного кордону на Дунаї, і немає жодного пункту пропуску, жодного моста і жодної поромної переправи.

Майбутнє за електротранспортом

Чи є шанс заходження в Україну компанії "Tesla"? І взагалі, чи вважаєте Ви, що майбутнє за електромобілями? Чи є в міністерстві плани зробити ці авто дешевшими для українців.

Так, я вважаю, що майбутнє за електротранспортом. Ми поставили собі дуже амбітну ціль – до 2020 року мати частку електрокарів в загальному продажі авто на рівні не менш 15%.

Нещодавно у Верховній Раді презентував концепцію розвитку ринку електричного транспорту в Україні, яка знайшла своє відображення в законопроекті "Про внесення змін до деяких законів України щодо стимулювання розвитку галузі електричного транспорту в Україні".  Цілями законопроекту є перетворення України на хаб з виробництва високотехнологічної продукції, якою, безперечно, є електричний транспорт та елементи його інфраструктури. По-друге, це надання українцям можливості придбати екологічний транспорт, новий або трохи бувший у використанні, замість того, щоб сідати за кермо старих машин, які експортовані з Європи через невідповідність екологічним нормам. По-третє, це надати бізнесу інструменти для росту, адже бізнес не відмовиться від можливості економити як на пальному, так і на обслуговуванні електричного транспорту.

Передбачаємо, цілі будуть реалізовані в рамках трьох компонентів, синхронізованих у часі: в рамках першого компоненту, який триватиме п’ять років, ми розвиваємо ринок електричного транспорту. В рамках другого, десятирічного компоненту, ми плануємо залучити стратегічних інвесторів у виробництво готової продукції – електричного транспорту та зарядних станцій. Третій, фінальний компонент, який триватиме 15 років, спрямований на локалізацію виробництва компонентів до електричного транспорту, особливо батарей, а також компонентів до зарядних станцій.

Майбутнє за електротранспортом

Для стрімкого розвитку ринку ми плануємо тимчасово, до 1 січня 2023 року, звільнити від ПДВ імпорт та подальше постачання електричного транспорту, а також зарядних станцій. Також ми звільняємо такий транспорт від сплати акцизу. Тут ми не зачіпаємо електробуси, оскільки це єдиний, окрім тролейбусів, вид колісного електротранспорту, який ми хоч і повільно, але виробляємо в Україні. Другий компонент. Після того, як на шостому році повернеться імпортне ПДВ на електромобілі, вітчизняне та локалізоване стратегічними інвесторами виробництво електротранспорту залишиться конкурентним в плані ціни за рахунок заходів, які ми представимо в третьому компоненті. Це також станеться тимчасового, до 1 місяця 2028 року, скасування імпортного ПДВ на комплектуючі до електротранспорту та зарядних станцій. На цьому етапі ми передбачаємо початок масового виробництва електрокарів в Україні. Нарешті, третій компонент реформи передбачає тимчасове, до 1 січня 2033 року, введення нульової ставки ПДВ на вироблений в Україні електричний транспорт, комплектуючі до нього, зарядні станції та комплектуючі до них.

З 2028 року, коли повернется імпорте ПДВ на комплектуючі, для збереження конкурентної ціни на електричний транспорт вітчизняному виробникові та інвесторам необхідно буде локалізувати виробництво комплектуючих. На нашу думку, саме запропонований набір стимулів забезпечить послідовний розвиток ринку, локалізацію виробництва електротранспорту та подальшу локалізацію комплектуючих.

 

Как сообщала USIonline.com, одесситы переходят на электрокары.

Оставьте ответ

Ваш электронный адрес не будет опубликован.